Ігрова технологія «хрестики-нулики»

Ігрова технологія «хрестики-нулики»

   Для того, щоб урізноманітнити уроки, зробити їх цікавими  і необтяжливими, варто врахувати психологічну потребу дитини (і не лише малої) в грі та включати цей метод до організації навчальної діяльності учнів. Під час навчальних ігор відбувається багаторазове повторення навчального матеріалу в різноманітних поєднаннях та формах. А найважливіше – не під тиском, а за бажанням самих учнів. Гра створює атмосферу змагання, що змушує школяра мобілізувати всі свої знання, міркувати, зіставляти, оцінювати. У ході гри, навіть учні,що відрізняються «лінощами розуму», мимоволі активізуються, захоплюються пошуком відповіді, починають розмірковувати.

   Ігри допомагають, за висловом К.Д.Ушинського, не тільки проявляти здібності та нахили, а й удосконалювати їх.

   Український вчитель-новатор Віктор Федорович Шаталов писав:

«Чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які покликані служити ровитку кмітливості та нестандартної діяльності на всіх, без винятку рівнях ... »  

   В своїй педагогічній роботі я використовую ігрову технологію «хрестики-нулики» , про яку дізналася із МЕТОДИЧНОГО ПОСІБНИКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ складеного Авторською Творчою Майстернею нашого обласного інституту післядипломної освіти. Відповідальний за випуск Зуб’як Роман Миколайович.

   Технологія «хрестики-нулики» побудована на основі дитячої настільної гри і є універсальною для активізації навчально-пізнавальної діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків, методистів. Її можна використовувати на уроках, позакласних і виховних заходах, семінарах, батьківських зборах, на перервах і екскурсіях тощо.

   Технологія складається з наступних етапів:

Етап підготовки	Розробка гри	- розробка сценарію - план ділової гри - загальний опис гри - зміст інструктажу - підготовка матеріального забезпечення
	Уведення в гру	- постановка проблеми, мети - умови, інструктаж - регламент, правила - розподіл ролей - формування груп - консультації
Етап проведення	Групова робота над завданням	- робота із джерелами - тренінг - мозковий штурм - виступи груп - захист результатів
	Міжгрупова дискусія	- правила дискусії - робота експертів
Етап аналізу та узагальнення		- виведення з гри - аналіз, рефлексія - оцінка і самооцінка роботи - висновки та узагальнення - рекомендації

Зміст ігрової тенології полягає в наступному:

1) обов’язкова наявність ігрового поля, 2 команди (чи групи) учнів та журі. В якості ігрового поля я використовую таку розкладну дошку.

Можна на магнітній дошці прикріплювати назви кишеньок магнітами.

2) ігрове поле містить 9 кишеньок із завданнями. Назви кишеньок можна вибирати різні, наприклад: такі які прямо вказують на зміст завдань. Я в інтелектуальній грі використовувала назви: Розминка, Фізичні гонки, Тестові завдання, Експериментатори та ерудити, ...

Під час вивчення розділу «Світлові явища»: Чорна скринька, Кмітливість, Кросворд, Експерименти та інші.

А також для назв кишеньок можна використовувати різні вислови щоб учні не здогадувались про зміст завдань «Два чоботи – пара», «Сам собі режисер», «Фокус», «Кіт у мішку», «Чарівні торбинки» та інші.

   Кишеньки можуть приховувати мультимедійні презентації, містити захист виконаних домашніх завдань, компетентнісні чи традиційні задачі, проведення досліду – усе що є в задумі педагога.

 3) кожна команда (група) виокремлюється певними символами що відображають назву. Можна використати назви “хрестики” і “нулики” чи наприклад “ерудити” і “книголюби” та інші.

   Вчитель в такій грі стає ведучим, що полегшує спілкування на уроці.

Для початку гри потрібно підготувати запитання на швидкість. А далі хід переходить від команди до команди.

Капітан однієї з команд вибирає клітинку на полі гри. Потім обидві команди виконують завдання цієї клітинки. Якщо команда першого капітана правильно виконала завдання, ставить у клітинці свій знак-символ.  Але якщо завдання виконано неправильно, то друга команда дає свою відповідь і може поставити свій знак-символ. Гра триває, доки одна із команд закриє своїми символами вертикаль, горизонталь чи діагональ.

4) Переможцем вважається та команда, яка першою закрила вертикаль, горизонталь чи діагональ на ігровому полі. А можна розігрувати всі кишеньки. Тоді переможцем буде команда, символами якої закрито більшість кишеньок.

Упродовж вивчення окремої теми можна на кожному уроці розігрувати одну чи дві кишеньки.

   І дійсно, як пропонують автори, дуже доцільним є використання цієї технології на уроках узагальнення та систематизації знань. Ідеально підходить для виховних заходів. А також у форматі «хрестики-нулики» учні гарно сприймають останні уроки коли вже виставлені семестрові оцінки. І навіть перший урок цього навчального року на тему «Нам Україна вище понад все!» я провела за допомогою даної ігрової технології.

   Правила гри на різних заняттях можуть бути дещо змінені в залежності від задуму вчителя що зумовлено типом уроку, темою, категорію учасників тощо.

  Урок, що передбачає поділ учнів на групи чи команди (урок-гра, урок-вікторина, урок-подорож)  можна провести у форматі «хрестики-нулики». Таким чином надати “старому” уроку нового дихання.

  Отже, ігрова технологія «хрестики-нулики» дійсно розвиває кмітливість та нестандартну діяльність. Вона  цікава, практична, універсальна і найголовніше - дуже подобається учасникам навчально-виховного процесу.

   І на сам кінець хочу відзначити: «У грі важливо грати, проте не заграватись. Бо не навчання для гри, а гра для навчання».